Анотація. У статті висвітлюються особливості встановлення міжпредметних зав’язків математики з англійською мовою в процесі навчання. Розкривається місце знань з англійської мови у формуванні ціннісних орієнтацій сучасних учнів. На конкретних прикладах розглядаються різні рівні і способи здійснення міжпредметних зав’язків математики й англійської мови: розширення двомовного математичного тезауруса учнів і учителів, розв’язування математичних задач, сформульованих англійською мовою, виконання інтегрованих навчальних проектів як інноваційні технології розвитку білінгвального середовища
Ключові слова: математика без
кордонів, англійська мова, ціннісні орієнтації учнів, міжпредметні завдання,
інтегровані проекти.білінгвальне середовище
Abstract. The article highlights the features of establishing interdisciplinary links between mathematics and English in the learning process. The place of knowledge of English in the formation of value orientations of modern students is revealed. On specific examples different levels and ways of realization of interdisciplinary connections of mathematics and English are considered: expansion of bilingual mathematical thesaurus of pupils and teachers, the decision of the mathematical problems formulated in English, performance of integrated educational projects as innovative technologies of development of the bilingual environment.
Keywords: mathematics without borders, English language, value orientations of students, interdisciplinary tasks, integrated projects. Bilingual environment
ВСТУП
Основне завдання закладу освіти – плекати особистість, здатну до самоосвіти і саморозвитку, творчої діяльності та культурного творення, діалогу з природою та комунікації з соціумом. На шляху інтеграції в європейський освітній та економічний простір доступ громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних надбань і традицій відкривається через знання та використання англійської мови, як мови міжнародного спілкування.
Білінгвальне навчання є одним з найбільш
перспективних методів ефективного виховання і освіти. Завдяки такому навчанню
налагоджується комунікація, купуються додаткові лінгвістичні знання як одна з
гарантій соціальної мобільності.
Ефективним і цікавим, на наш погляд, є реалізації
міжпредметних зав’язків через вивчення і використання спеціальної англійської
термінології та конструкцій у процесі вивчення всіх шкільних предметів. У цьому
контексті нам імпонує думка Н. Тарасенкової та Є. Боркача [6] про те, що
розширення предметного тезаурусу збагачує загальну культуру особистості та
надає їй більше ступенів свободи для самовираження й самореалізації. Автори
зазначають, що збагачення предметного тезаурусу може відбуватися при вивченні
кожного окремого об’єкта засвоєння та їх систем, навіть невеликих за обсягом.
Спеціальні дослідження з окремих питань,
що стосуються міжпредметних звязків, розглядали М. Коньок, В. Биков, Н. Данько,
Н. Стрілецька, Н. Вагіна, Л. Кавурко, О. Фомкіна, Н. Самарук та інші.
Теоретичні та практичні аспекти реалізації міжпредметних зв’язків в умовах
профільного навчання математики висвітлено у роботі О. Глобіна [4].
Розглядаючи проблему недостатньої реалізації
міжпредметних зв’язків під час навчання математики, автор видокремлює кілька об’єктивних та
суб’єктивних причин. У контексті нашого дослідження заслуговують на увагу:
-
об’єктивні (більшість учителів математики є спеціалістами лише в «своєму» предметі
й не достатньо глибоко орієнтується в суміжних дисциплінах;
- недостатня методична база;
-
трудомісткість і значні часові затрати для підготовки вчителя до міжпредметних
занять;
-
розбіжність у часі вивчення спорідненого матеріалу тощо);
- суб’єктивні (слабка мотивація вчителів до
реалізації міжпредметних зав’язків; - недостатня теоретична й практична
підготовка вчителів до проведення навчальних занять з використанням
міжпредметних зав’язків;
-
відсутність у закладах освіти спільних методичних об’єднань учителів математики
та інших дисциплін).
Міжпредметні зв’язки – поняття складне і
багатоаспектне. Його розглядають як взаємну погодженість навчальних програм,
наступність у розвитку наукових знань, взаємозв'язок між компонентами
предметної структури освіти, дидактичну категорії, дидактичний принцип,
дидактична умова, форму інтеграції тощо. Реалізацію міжпредметних зав’язків під
час навчання математичних дисциплін визначають як одну з дидактичних умов
формування ціннісно-смислових орієнтацій старшокласників (інші умови –
наявність позитивної пізнавальної мотивації до оволодіння предметним знанням у
навчальній діяльності; втілення принципу педагогічної взаємодії, співпраці й
співтворчості в навчанні; використання різноманітних дидактичних технологій та
методичного забезпечення викладання навчальних дисциплін).
Сучасні учні прагнуть у майбутньому
отримати престижний фах і гідну посаду, стати конкурентними на ринку праці та
фінансово незалежними, мати великі матеріальні статки, гарну родину, багато
подорожувати тощо. В умовах глобалізації та інтеграції, що відбуваються в усіх
сферах життєдіяльності людини досягти поставлених цілей можливо лише на основі
певної системи компетентностей, зокрема з англійської мови, інформатики та
математики. Ефективним засобом формування цих компетентностей і ціннісних
орієнтацій учнів може стати реалізація міжпредметних зв’язків математики й
англійської мови. Розпочинати встановлення таких міжпредметних зв’язків слід з
мотивації, організувати яку можна у формі короткої бесіди.
Елементарні знання англійської мови
потрібні кожній людині, щоб зручно почуватися у сучасному світі (інструкції,
фільми, музика, подорожі, інтернет тощо). Англійською мовою проводять
міжнародні переговори, торги на біржах, наукові конференції, різноманітні
конкурси та фестивалі.
Англійська мова - це мова комп'ютерних
технологій, науки і мистецтва. Інший спосіб – у формі «Мікрофон» або «Закінчи
речення». Учням пропонується закінчити речення «Якби я добре знав математику й
англійську мову, то … ».
У навчанні математики реалізація
міжпредметних зав’язків має бути комплексною і систематичною. Комплексність
означає, що міжпредметні зв’язки мають пронизувати класну і позакласну роботу,
реалізовуватися у колективних та індивідуальних формах роботи,
використовуватися під час пояснення нового теоретичного матеріалу і в процесі
розв’язування задач. Самостійне встановлення учнями міжпредметних зв’язків
математики з іншими навчальними предметами та сферами діяльності людини –
ефективний засіб формування математичних та ключових компетентностей.
Розглянемо конкретні шляхи реалізації
міжпредметних зав’язків математики і англійської мови в процесі навчання
математики.
1. Подання назви розділу програми та його окремих тем (параграфів підручника) англійською мовою. Наприклад, у 11 класі з геометрії вивчається розділ «Тіла обертання» («Body rotation»), в якій розглядаються теми: «Циліндр»(«Cylinder»), «Конус»(«Cone»), «Куля»(«Ball»). Повідомляючи тему розділу і тему уроку, вчителю бажано записати їх на дошці двома мовами – українською та англійською. Якщо є можливість скористатися мультимедійною дошкою та інтернетом, то для вчителя математики правильний переклад і написання не будуть великою проблемою. Для інших уроків учні заздалегідь готують переклад нових тем англійською мовою, користуючись підручником і консультацією вчителя англійської мови. Залучення учнів і вчителів англійської мови до тісної співпраці є визначальним чинником успішної реалізації міжпредметних зав’язків математики й англійської мови в школі.
2. Подання ключових слів до теми, що
вивчається на уроці математики англійською мовою. Наприклад до теми «Функція»
учням доцільно записати такі ключові слова: - Функція, область визначення
функції, область значень функції, графік функції, лінійна функція, пряма. -
Function, domain of the function, codomain of the function, graph of the
function, polynomial function, line.
3. Розв’язування задач, сформульованих
англійською мовою. Такі задачі міжпредметного характеру включають учня у специфічну
навчально-пізнавальну діяльність, особливістю якої є інтеграція математичних знань
і знань англійської мови. Їх використання сприяє урізноманітнює уроків математики
та розширенню видів інтелектуальної діяльності учнів, застосуванню знань з англійської
мови у нестандартних умовах та набуттю досвіду читання математичних текстів різними
мовами. Раціональна організація розв’язування таких задач на уроках створює умови
для активної комунікації учнів з різними інтересами та рівнями математичної підготовки.
4. Виконання інтегрованих проектів.
Тематика таких проектів може бути різною. Цікавими для учнів різного рівня
підготовки будуть проекти про життя та творчість англійських математиків,
наприклад: Дж. Валліс, І. Ньютон, А. Лавлейз, Л. Керрол. Така тематика у
повному обсязі зацікавить і вчителів англійської мови. Кожний учасник проекту
має самостійно ознайомитися з основними поняттями та твердженнями теми,
перекласти їх іноземною мовою та підготувати коротку комп’ютерну презентацію.
Результати роботи над проектом бажано оформити у вигляді групового портфоліо з
комп’ютерною презентацією. Захист проектів проводиться перед вивченням теми
«Трикутники» за участю учнів, учителів математики, інформатики, англійської
мови, адміністрації школи та батьків.
5. Участь учнів у створених шкільних євроклубах, у програмі
культурного обміну між Україною та Сполученими Штатами Америки (програма обміну
майбутніх лідерів «FLEX», де вони можуть обмінятися досвідом з
іноземцями. Ефективним у закладі є робота літнього англомовного табору «Creative Camp Online», де учні
саме можуть приділити увагу інтеграції предметів.
ВИСНОВКИ
У процесі навчання та накопичення життєвого
досвіду учні визначають для себе ті чи інші цінності. Ефективним засобом
формування ціннісних орієнтацій учнів може стати реалізація міжпредметних
зав’язків математики й англійської мови, оскільки знання цієї мови потрібні
кожній людині, щоб зручно почуватися у сучасному світі. Під час навчання
математики доцільно використовувати математичні терміни та усталені конструкції
англійською мовою, залучати учнів до самостійного здійснення перекладів
математичних текстів, розв’язувати задачі, сформульовані англійською мовою,
запроваджувати підготовку та захист англійською мовою навчальних проектів
математичного змісту тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Баруліна Ю. О. Визначення та наукове обґрунтування дидактичних умов формування
ціннісно-смислових орієнтацій учнів старшої школи у процесі вивчення
математичних дисциплін // Science and Education a New Dimension: Pedagogy and
Psychology, 2016. IV (40), Is. 81, C. 7 – 10.
2. Васильєва Д. В. Аксіологічний потенціал
підручників з математики для старшої школи / Д. В. Васильєва // Проблеми
сучасного підручника. – 2015. – Вип. 15(1). – С. 70 –78.
3. Васильєва Д. В.
Методологічні засади реалізації аксіологічного підходу до навчання математики в
школі / Д. В. Васильєва // Український педагогічний журнал. – 2016. – № 2. – С.
42 – 49.
4. Глобін О. І. Міжпредметні зв’язки в
умовах профільного навчання математики: метод. посіб. / О. І. Глобін. – К.:
Педагогічна думка, 2012. – 88 с.
5. Глобін О. І. Алгебра: підручник для 8
класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Глобін О.І., Буковська О.І.,
Васильєва Д.В., Сільвестрова І.А. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 212с.
6. Тарасенкова Н. А. Боркач Є. І. Система
білінгвальних завдань для студентів природничо-математичних спеціальностей
університетів з угорською мовою навчання // Science and Education a New
Dimension: Pedagogy and Psychology, 2016. IV (40), Is. 81, C. 66
Немає коментарів:
Дописати коментар